Я замовила місяцю шати –
Щоб шукав їх ,блукаючи в сни.
І могла я у них завітати
До коханого. Як з давнини
То не просто вбрання з оксамиту.
Це мій скарб так колись гаптувала
Знала я ,що колись повернуся,
Всього світу як буде замало.
Там смарагдові сльози надії,
І прощення, яких не чекав.
Наші тайни і його мрії –
Щоб мене він нарешті впізнав.
Відчайдушна- так хочу зустрітись
Обійти пекла коло з вітанням
Всіма річками хочу омитись
І пройнятись вселенським бажанням.
Завітала – вже північ надворі…
Наче все промовляє: кохайся…
Глянув він натренованим оком…
То це ти? В цій порі? Роздягайся!
В його владних безжальних лещатах
Як давно, моє тіло тремтіло…
- Годі ,годі Адель, верещати,
Граймо далі. Чому так несміло!
Не Адель я, а просто "кохана" -
Так тоді промовляли вуста...
А тепер я мовчу - небажАна...
І в мені радіє, не "та"
Він забув,не пізнав... Це прекрасно!?...
І як просто - принади типові...
Може я завітала невчасно…
І не треба моєї любові!?...
Так. Спокійно. Я розум втрачаю.
Його вбити. Чи плакати вголос...
Мимоволі я знову прощаю..
Хай неторканим буде і волос.
І на ранок – щаслива чи бідна.
Чи сміятись чи кляти – не знаю
Я - якась там Адель , а не "рідна"
Та хай буде, як є ,я благаю…
І разом ми підем – розважатись -
Бо нічого не вернеш назад -
Втрьох сміятися, пити, кохатись
В наш з тобою освячений сад…
© Олена Зінченко 2016І
P.S. Навіяно виставою "Афінські вечори... Вчора. "Молодий театр"...І не тільки...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=703903
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 30.11.2016
автор: Zinthenko Olena