Шляхів багато на землі.
Зірок мов в небі.
Та як знайти всього один.
Один до неба.
Здавалось що знайшла.Іду.
Багато років.
Та помилилась,бо зайшла
в страшне болото.
Воно засмоктує мене.
Не відпускає.
З людини кров мов воду п"є.
Та ще й лякає.
Що це назавжди.Навіки.
Та серце знає,
що рано,пізно та воно
все ж висихає.
Ще при народженні дитині
дається доля.
І хоч викручуйся мов вуж.
Вона з тобою.
Не хочеш йти-вона веде.
Не йдеш-то тягне.
Не зрозуміти їй тебе.
Душа що прагне.
Багато в світі є шляхів.
Зірок мов в небі.
Не кожен зможе віднайти
той шлях до неба.
Коли знайдеш його-то йди.
Не оглядайся.
Так тіло тягне до землі.
Ти виривайся.
Лети до неба,до зірок.
В душі-надія.
Не дожене тебе земля
і твою мрію.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=703861
Рубрика: Лірика
дата надходження 30.11.2016
автор: zhmerinchanka