І зникнути в пожовклих сторінках

Комусь  можливо  здамся  ненормальною
Зруйную  всі  ілюзії  строкаті
Нормальність  –  це  тавро  банальної
А  я  давно  уже  не  в  адекваті.
Біжу  за  часом  здоганяючи  хвилини
Які  печуть  долоні  кропивою
Мені  так  хочеться  побути  мить    собою
Умитися  холодною  водою.
Упитися  холодною  росою
І  зникнути  в  пожовклих  сторінках.

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=703841
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 30.11.2016
автор: Сама НЕсвоя