Невже так тяжко написати,
Подзвонити,запитати,
Навіть так банально: "як ти?"
Вислухати,розказати?
Хіба стільки днів байдуже?
Не щемить ніщо,не рветься?
Що таке?та схаменися!
Чи ви всі такі - без серця?!
Викреслив з життя навіки..
Як ти можеш так чинити?!
Чи не бачиш,що потрібен?
В чому сенс - для себе жити?
Я чекаю,що напишеш,
Хоч надії вже немає:
Ти пішов,не зачинивши В
хідні двері...продуває!
Мріями живу без віри,
Душу прагну заховати
Від усіх,щоб не ходили,
Досить вже її топтати!
Нащо вірю я надалі?
Марний шанс даю на страту?
Якщо "рамки" розхитали,
Невже людям так начхати?!
Де тут щось святе,високе?
Почуття де справжні,щирі?
Все пройшло...у серці пустка,
А воно колись любило...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=703767
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 30.11.2016
автор: Світланка Супер+