А ти мені наснився, любий,
Ще й досі усмішка в очах,
шепочуть таємниче губи
так трепетно твоє ім’я…
Як чистий аркуш, знову ранок
лежить у тебе на столі,
чим почастуєш на сніданок,
і що напишеш ти мені?
Що принесе на крилах вітер -
щасливу звістку чи сумну,
в мереживі знайомих літер,
яку побачу новину?
Ми п’ємо каву дистанційно,
між нами простір-океан,
коли ж кохання традиційне
замінить наш німий роман?
Зігріта вкотре обіцянням,
і пледом теплим, шерстяним,
блукаю знову манівцями
вже протягом кількох годин…
Щоразу сумнів виникає,
чи вірити тобі, чи ні,
та серце птахом завмирає -
ти написав «ПРИВІТ« мені…
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=703606
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 29.11.2016
автор: ОЛЬГА ШНУРЕНКО