Будую грудень, ніби корабель,
з уламків осені, зі скалок споминів.
Сніг - мокрим ватманом, сни – шкереберть,
на сірім парусі - ворони - комами
між ієрогліфів гілок дерев,
де щогли стовбурів вітри визискують,
де саду палуба - з колючих слив каре.
А військо докорів - слізьми полискує
дрібними, влад їм - сонця мірабель,
у жмені втримати, приспати в гомоні.
..Я грудень зводила, мов корабель,
з уламків осені, на тиблях споминів.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=703602
Рубрика: Сюжетні, драматургічні вірші
дата надходження 29.11.2016
автор: Любов Матузок