Справедливість думок, слів і вчинків
Притаманна величі душі.
Спонукає вона безпричинно:
«В першу чергу, собі суд верши
І шукай відповіді у серці,
Що поясненням завжди озветься».
***
Епікур та Сковорода вважали:
«Нужность не трудна,
А трудность не нужна» нікому.
Даруючи мудрість думок,
Філософи в них знали толк,
Лишаючи нащадкам Слово.
Минає літ невпинний час,
Та не здолає сутність нас –
Триває пошук вічного «Для чого?»
В тенета ми життя прийшли,
І в чому шлях свій віднайшли,
Відкривши душу доброму, чи злому.
***
Весь перебіг подій
Має те розуміння,
Яке вкладає людина у жагу своїх мрій.
Відчува радість, гнів,
Як і всі покоління
Вічний пошук веде у подихах днів.
З нею ніжність і біль,
Нездоланні стремління
Все підкорюють серце, ідуть звідусіль.
В ній є сонце і тінь –
Неодмінні тремтіння,
Важелі наших душ, щохвилин вибір твій.
2013р.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=703583
Рубрика: Філософська лірика
дата надходження 29.11.2016
автор: Натали Вадис