Татова любов - немов весна,
Як вишневий цвіт, як хлібне поле,
В ній дитяча доля проросла,
В цій любові враз потоне горе.
Татова любов, як свіжий хліб,
Ти його на відстані почуєш,
Вона в серці залишає слід,
Завжди захищає і лікує.
Татова любов, немов ріка,
Розіллється – тиха і ласкава.
З мудрості ця річка витіка,
Ти, дитино, плавай в ній по праву.
Татова любов в його очах,
Я її побачив в очах мами,
Що теплом говорять , хоч мовчать,
В поцілунку послана губами.
Татова любов – це сінокіс,
Урожай, якого ждав роками,
Татова любов – вона без сліз,
В гордості доньками і синами.
Татова любов – це диво-хміль,
І диво - сад в якому солов’ї,
Тато для дітей – це хліб і сіль,
Якщо він справжній тато у сім’ї.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=703562
Рубрика: Присвячення
дата надходження 29.11.2016
автор: Віталій Назарук