Верба під вітром склонилася,
мов молоде дівчисько з тугою вклонилася.
Гай шумить десь там далеко,
а вона на березі одинока, мов та лелека.
Не сумуй, прилетить пташка,
зів'є на тобі гніздечко,
повеселішає і твоє сердечко.
Весна листячком вбере твою красу,
милуватись можна буде в ранішну росу.
Вік твій на те й даний,
щоб п'янити красою пряною.
Під тінню твоєю знайде відпочинок
кожна зневірена й втомлена людина.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=703557
Рубрика: Пейзажна лірика
дата надходження 29.11.2016
автор: Svitlana_Belyakova