Вгодовані рила й копита…
Здракаті очиська совині.
У владі ненаситні свині…
Засіли довкружки корита.
Усе розтягли, розікрали…
За транш нас в раби продали.
Ліси у Карпатах зрубали…
За позики вщент роздягли.
Імігрантів мару насилають…
У душу плюгаві плюють.
Як ті солов’ї нам співають…
Плебеї… борги віддають.
Нема де поставити лапоть…
Чужинці й на смерть не дають.
Землі залишилося клапоть…
Схопили… і ту продають.
Ви мабуть забули поганці…
Що гості тут, наша земля.
Отямтеся пекла посланці…
Й на клаптику досить гілля.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=703528
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 28.11.2016
автор: Микола Миколайович