Міняю жінку

Стільки  різних  телешоу,як  того  барвінку,
Що  вже  й  я  рішив  на  тиждень  поміняти  жінку.
Клавка  в  мене  роботяща,та  нема  в  ній  шарму.
Може,пришлють  молодичку  мені  якусь  гарну.

Жінка  довго  не  пручалась,подалася  з  хати,
А  я  іншу  з  нетерпінням  став  собі  чекати.
По  обіді  коло  двору  спинилась  машина.
Звідти  вийшла  така  цяця,не  те,що  дружина.

Наче  справжня  кінозірка,очі,як  маслини,
Довгі  нігті  в  розмальовках,стан,  як  в  тополини.
         А  як  погляд  мій  упав  на  підбори  в    ботах-
Зрозумів,  на  кому  буде  Клавкина  робота.

Вранці  свині  ,як  скажені,стали  верещати,
А  я  каву  їй  у  ліжко  мусив  подавати.
Кури  бігали  в  городі,гуси    глеготали,
Ще  й    сусіди  навіжені  з  мене  реготали.  

Я  ж  мовчав  і  цю  наругу  мовчки  вже  щодня  терпів,
Навіть  нашу  буйну  Лиску  тричі  на  день    сам  доїв.
Лиш  не  було  в  мене  часу  їжу  готувати.
Як  могла  моя  дружина  скрізь  завжди  встигати?

Було  встану,запах  їжі  ніздрі  вже  лоскоче,
А  нова  моя  дружина  варити    не  хоче.
Вона,бачте,  на  дієті,їсть  собі  салати,
А  що  я  так  можу  вмерти-їй  на  це  начхати.

Тож    лежить  собі    в  садочку,книжечку  читає,
Чи    Рябка  на  повідочок-    і  селом    гуляє.
А  я  бігаю,сердешний,ніколи  й  присісти,
В  животі  гурчить,як  в  бочці,та  нічого  їсти.  

А  скажи  я  оцій  дамі  хоча  б  одне  слово,
Вона  б  ручкою  махнула-і  бувай  здоровий.
Що      було  б  тоді  зі  мною,важко  уявити,
Не  дали  б  мені  сусіди  тут  спокійно  жити..  

А  в  кінці  іще  й  питає:  «  Щось  змінити  хочеш  ти?»
Що  тут  скажеш,як  із  дому  повтікали  і  коти.
Я  й  промовив:  «Все  прекрасно!»,-уцк44к4покривив  душею,
Бо  хотів  я  розпрощатись  якнайшвидше  з  нею.

Та  на  цьому  не  скінчилось.Як  дружина  прибула,
То  неначе  у    цій  хаті  вона  зроду  не  жила.
Встане  вранці,  вип’є  кави  та  й  біжить  на  грядки.
Ви  гадаєте  сапати?  Ні,робить  зарядку.

А  Рябко  хвостом  вже  вертить  і  аж  рветься  з  двору.
Ой,набрався  я,нещасний,наче  бліх,позору.
Усі  звички  тепер  в  Клавки,як  в  тієї  дами.
Ось  що  роблять  телешоу  з  нашими  жінками.

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=703180
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 27.11.2016
автор: Galina Udovychenko