Посвята Анатолію Павловичу Р.
Ой брате, мій брате,
Як пахне земля та,
Як сіється дощик,
Як плаче душа...
Чому так буває –
Ось вранці співала,
А нині сумує
За тим, що нема?
"То ж, брате, жива я –
Душа, що ти маєш,
Що Неня і Татко
На крила звели;
Полинем до тину,
Тії скатертини,
Що Мамині руки
Хліб, сіль подали..."
О світе, мій світе,
Життєвії міти –
Крізь терен і мальви
Серденько пройшло.
Вже й небо близенько
О, милая Ненько,
Та віє з землі ще
Твоїх рук тепло...
Ой брате, мій брате,
Як пахне земля та,
Як сіється дощик,
Як плаче душа...
Чому так буває –
Ще вранці співала,
А нині сумує
За тим, що нема?
27.11.2016р.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=703163
Рубрика: Присвячення
дата надходження 27.11.2016
автор: Променистий менестрель