Надворі осінь замерзає від зими,
Холодним вітром її фарби залишають.
А що у мене є? У нас є МИ...
У нас є МИ! І я цим так пишаюсь!
*
Вже вистилають білі килими
Сніжинки ніжні і такі холодні.
А що у мене є? У нас є МИ...
У нас є МИ! Не боїмося на краю безодні.
*
Твоя любов - це, ніби, теплий шарф,
Закутує у лютіїї морози.
Твоя душа, моя душа - звучать мільйони арф.
Ми слухаємо їх - без них ми вже не в змозі.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=702920
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 26.11.2016
автор: Анастасія Шаповал