Давай з тобою лишимось удвох…
І будемо закохано мовчати,
Шептатиме душа в твоїх очах,
З тобою і уста будуть кохати.
Давай з тобою лишимось удвох…
Вимкнемо світло і згасимо свічі,
І ніжно так обіймами за плечі,
Під ковдрою тепло для нас обох.
Давай з тобою лишимось удвох…
І будемо очима розглядати,
І пристрасно обнявши ті уста,
На вушко щось повільно шепотати.
Давай з тобою лишимось удвох…
Підемо погуляємо у парку,
На лавочці присядемо бульвару,
За мрійливо закоханих долонь.
Давай з тобою лишимось удвох…
І більше вже нічого не потрібно,
І долею це щастя для обох,
В серцях лиш об’єднається тендітно.
Давай з тобою лишимось у двох…
24 листопада 2016 р. ©Андрій Анатолійович Отченко
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=702919
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 26.11.2016
автор: Андрій Анатолійович Отченко