Буває, день чекаю слова.
І прийде сто – за рими гріш.
А я відмовлю, неготова
благословити ними вірш.
І знов страждаю, знов чекаю,
мовчать уперто словники,
я ж – гальку слів перебираю
вкраїнсько-мовної ріки.
І зійде мить – стокольрове –
знайду таки! Хлюпне душа!..
..Як прикро : закохатись в слово
й зустріть його в чужих віршах.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=702811
Рубрика: Сюжетні, драматургічні вірші
дата надходження 25.11.2016
автор: Любов Матузок