Не спить Україна. Три роки не спить.
Майдан, тепер Схід палає.
Кладуть свої голови вірні сини,
Від рашівських пут звільняють.
В тривозі застиг-почорнів листопад,
Смертями й дощем лякає.
Та дух, вільний, наш, уже не закопать,
До волі він шлях плекає.
І капа з очей материнська сльоза,
Сирітку-внуча купає,
В могилу за сином і сила зповза…
Чом доленько ти скупа є?
Три роки, здається, короткий є час,
Та сліз і крові вже море.
Вкраїнськими будуть і Крим, і Донбас
І владу бандитську зборем!
18.11.2016.
Ганна Верес (Демиденко).
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=702767
Рубрика: Громадянська лірика
дата надходження 25.11.2016
автор: Ганна Верес