Осінь прикута до неба.
Хвора, самотня, тиха.
Знаєш, як я без тебе?
Знаєш, що в серці крига?
Осінь міняє постіль.
Все пропекло сльозами.
Втретє шепочу поспіль:
" Що буде далі з нами?"
Осінь загине в грудні.
Перша зимова жертва.
Б'єшся за правду в груди.
Лінія долі - стерта.
Осінь. Безжальна осінь.
Сіль обсипає рани.
Губи невпинно просять:
"Не залишай, коханий,
В серці моєму осінь".
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=702740
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 25.11.2016
автор: Svetok