Минає час
Комусь стає все рівно,
Як там живе "наш Крим" чи "наш Донбас"...
Та й, в принципі, Херсон чи Рівне, -
Все просто дуже "задовбало" нас:
До влади йдуть
Неначе чемні люди
І раптом там стають усі свиньми.
І брешуть, що ніколи не забудуть
Про українських дочок і синів.
Чого б це їм
Про нас усіх подбати?
Ми ж світом розлетілись - "семена"...
Лишилася невтішна стара мати,
Як сина забрала дурна війна.
Минає час
І майже нема віри
У добре майбуття в країні цій,
І тільки справжні люди, тільки щирі
Ще залишають місце для цих мрій.
Гаразд вже клясти
Владу, президента -
Мабуть, там місце зачакловане якесь.
У себе вірити нам треба до момента,
Допоки не повірить світ увесь.
Є в України
Скарби життєдайні, -
Не візьмуть війни їх й політики гливкі:
Не гроші нас виводять на майдани,
А ЧЕСТЬ і ГІДНІСТЬ -
ВІЧНІ і СВЯТІ.
#квітка #ДеньГідностіТаСвободи
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=702641
Рубрика: Громадянська лірика
дата надходження 24.11.2016
автор: Квiтка