Скінчився день.Іще один із тих,
що як липка прозора павутина,
мене, мов муху, обмотав й затих,
бо в його сіті втрапила людина.
Я не пручалася, бо знаю - зайвий рух -
сигнал для нападу на необачну жертву,
а далі: пазурі чи ікла, пір'я, пух,
нестерпні муки в прагненні померти...
Навіщо це? Кому потрібен"труп"?
Ходячий привид чи якась сновида?
Скінчився день. І цей. І все навкруг
сховав у сутінках вчорашньої огиди.
Я прийняла його. Іще один цей день.
І подумки ним знов перегораю...
А завтра на поріг новий прийде...
Він буде іншим. Хочу. Вірю. Знаю.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=702636
Рубрика: Філософська лірика
дата надходження 24.11.2016
автор: Meggi