З"їдало мовчання слова
І навіть крихти́н не лишилось,
Чекаючи ранку душа
У тиші глухій розчинилась.
Навіщо для ночі слова?
Запивши гірку, чорну каву,
Самотність сиділа одна,
Тримаючи гордо поста́ву.
Гортала життя сторінки,
Вдивлялась у вліплені фото,
Ще пахнули щастям вони,
А що ж відбувалося згодом?
А далі летіли роки,
Невпинно, нестримно до болю…
Жовтіли з світлин сторінки
І пахли частіше журбою.
З"їдало мовчання слова…
Самотність листки все гортала,
Там білих багато знайшла:
"Бери, допиши" - прошептала.
22.11.2016
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=702584
Рубрика: Філософська лірика
дата надходження 24.11.2016
автор: Оксана Лазар