Не хватило....

Скучила...Скучила  за  дотиками,  словами,  поцілунками,  компліментами.  Не  вистачає  сварок,  образ,  дурних  слів,  безпричинних  сліз,  мовчання  в  трубку,  пустих  sms.  Не  пам’ятаю  переживань,  ревнощів,  зла,  симпатії,  закоханих  очей,  теплих  рук,  запаху,  бажання...
Не  пригадую  ЙОГО..  І  не  хочу...
Одна  прогулююсь  містом,  одна  блукаю  в    думках,  одна  лягаю  спати,  одна  сміюсь,  одна  плачу..  
І  не  через  те,  що  він  не  зі  мною,  а  через  відсутність  знайомих  мені  речей.  Речей,  що  стали  частинкою  мене.
Та  все  проходить..  Мине  і  це  провалля  в  моїй  душі...Мине  все,  і,  навіть,  життя.  Тоді,  нарешті,  загояться  рани...Все  забудеться:  і  я,  і  він,  і  всі  інші..
А  зараз  хочу  бути  одна...Одна  в  цілому  світі.

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=70254
Рубрика: Вірші, що не увійшли до рубрики
дата надходження 22.04.2008
автор: СтЕрФФочКа