Я насправді не раз тебе пробував
в мить спіймати одну на льоту,
І помірно тактовними дозами
Я твою смакував наготу.
І помірними дозами відчаю,
В самоті, де твій образ застиг,
Ти залежність, - тепер я засвідчую,
Що кохати тебе я не встиг!
І не встиг я зануритись повністю.
Вир бурхливий для тебе погас,
Почуттів що засохли із совістю,
Почуттів що були не для нас.
Відчуваю мені ще відгукнеться,
тихий голос з середини твій,
та петлею за мною потягнеться,
Із моїх нездійсненних мрій.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=702523
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 24.11.2016
автор: Віктор Непомнящий