Чим ширше розкриєш обійми,
Тим легше тебе розіпнуть...
Доступна так жалам підлоти,
До серця прихована, путь.
Живи обережно у світі
Гнилого, підступного зла
Облесливість де у пошані,
Вульгарність й лайливі слова...
Де Божі забули Закони,
Де править свій бал Сатана,
Вклонятись навчивши мамоні,
Затьмарює розум сповна...
Не варто в покорі хилитись,
Бо вдягнуть на шию хомут,
Думки віддадуть на поталу,
А душу навік розіпнуть...
Не знатиме й тіло спокою,
Окутане в біль гіркоти,
У кригу обману сповите
Де ти уже, ніби, й не ти...
Впиваються заздрості жала
В твій розум, свідомість тайком,
Щоб в крові думки утопити,
Терновим вквітчавши вінком...
Щоб випити душу підступно,
Спустошити помисли мрій,
Щоб Віру убити й Надію...
Любов опустить до повій...
Не дам Сатані поглумитись
Над світом моїм осяйним,
То ж свічку, запалену в серці,
Доповнюю словом живим.
Я Небо прошу про підтримку -
Для світла мого теплоти,
Щоб Хрест, подарований Богом,
Достойно життям пронести.
23.11.16 Іванна Осос
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=702478
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 23.11.2016
автор: Lilafea