Ти моя слабкість…і моя сила,
Щастя моє і моя втіха.
Поруч з тобою не знаю лиха,
Поруч з тобою гріюся сміхом…
Милий, повір, що без тебе згину…
Навіть якщо «хтось» пригорне небо…
Навіть, коли подарує будинок..
Знай, цей будинок пустий без тебе!
Віриш? У снах твої теплі риси
Мрії мої, наче човен гойдають.
Мовчки, терпиш усі мої «бризи».
Мовчки, в обійми свої загортаєш.
Й скільки б сюрпризів підносила доля
В миті тривкого й щемкого єднання,
Знаю – у світі на все Божа воля.
Знаю , що ти моє справжнє кохання!
Й після осінніх дощів та злив,
Що з нас зітруть всю красу юначу,
Ти все одно залишишся моїм
Й я як завше тобі поплачусь.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=702460
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 23.11.2016
автор: Сама НЕсвоя