Душа блука світами.Скільки їх
у всесвіті загублених,чужих?
Там час і вимір значення не мають.
Там рік один мов тисяча минає.
Не зрозуміти верх де або низ.
Одноманітні зорі світять скрізь.
Так тихо навкруги і темнота.
Самотня і сумна душа моя.
Мов світлячок у темряві лечу.
Мов птах підбитий пада на льоту.
Така далека в вимірі Земля.
Не можу повернутись я туда.
Не маю тіла,оболонки я.
Літає вогником душа моя.
Такий безмежний всесвіт.
Я одна.Під ранок повертаюсь.
Дім.Земля.
Та лиш засну і знову-я не я.
В які світи летиш,душа моя?
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=702370
Рубрика: Філософська лірика
дата надходження 23.11.2016
автор: кацмазонка