Чого всмоктався гнів багнюч"ям???
Несамовито рвеш безвинну глупоту???
Чіпляєш денце без глибин висоти
Я нетерпиміша суєтних із суєт...
Моя манірність із епох правдивих,
Де справедливість правила дуель,
Сьогодні ніч колише втому непомірну,
А день відоме приховає для епох...
Там не пусте...значне ,вагоме...
Тримає двері навстіж від замків,
світліше темені говорить протяг
Не зойками,а голосінням,якоюсь
німотою між чужим.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=702359
Рубрика: Філософська лірика
дата надходження 23.11.2016
автор: Плискас Нина