Гребінчин край – Євгенова колиска,
так щедро викупана в сонці і росі.
А очі чорнії , мов з кожного обличчя,
промінчиком торкаються душі.
Оспівано тебе, мій рідний краю!
І возвеличено у всій твоїй красі!
Немає в світі більшого нам раю,
як гордо жити в імені твоїм.
Плекать, творити, берегти і множить,
щоб крізь віки пишався Наш поет
містечком, що ім’я славетне носить,
і людом, що у краї тім живе.
Ще б спокою у душах, в небі миру,
гараздів-злагоди у кожен-кожен дім.
А вишиванкою на плечі ляжуть сили
і з серця злине життєдайний спів.
З малого починається країна:
з води, з травиці, вулиці, села…
Гребінчин край – частинка України!
Хоч би маленькою якою не була!
Частинка величезної родини,
де всі – сім’я: далекі чи близькі.
Пишаймося – ми діти України!
Хай мрії здійснюються світлі і легкі!
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=702327
Рубрика: Громадянська лірика
дата надходження 23.11.2016
автор: Meggi