Покрили квітку сльози спозарання,
Це сльози-роси - думи і жалі,
Троянду білу, чисту, як кохання,
Немов туман на вимитому склі.
Були в росі ще вчора діаманти,
Перлини сяли в чистоті роси.
І били, били в небесах куранти,
Хмаринками небесної краси.
Сьогодні дощ і хмари, мов шуліки,
Летять і гріють в хмарах небеса.
Здається все без променя безлике,
А вже при сонці квітне знов краса.
Вдягайся, квітко, зранку у пишноти -
Колечко з діамантом на життя.
Щоб роси умивали тебе доти,
Коли частішає серцебиття.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=702326
Рубрика: Філософська лірика
дата надходження 23.11.2016
автор: Віталій Назарук