Роздратована, зла і нестерпна,
Замордована тінню ночей,
А здавалося серце безсмертне
В цей похмурий від поглядів день.
Стоїть, а секунди спливають,
Чорні стрілки по цифрах летять.
Так і мрії в житті всі минають...
Потім рани на серці...Болять...
Чорна кава, болото і простір,
Чорний дим, як майбутнє життя...
Вона знає, що жити не просто...
Вона - СМЕРТЬ...то для чого буття???
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=70219
Рубрика: Вірші, що не увійшли до рубрики
дата надходження 22.04.2008
автор: СтЕрФФочКа