ВРУНОВІ ЖИТА

Біжать  роки,  як  коні  пишногриві,
Лише  вітри  розхитують  траву,
А  наша  пам’ять,  наче  хлібна  нива,
Вертає  знову  долю  молоду.

Приспів:
У  яблуках  коня  дай  мені,  доле,
Щоб  я  галопом  поскакав  в  життя.
І  хай  дорога  стелиться  по  полю,
Де  зеленіють  врунові  жита.  

Життя,  життя,  де  щастя  і  тривоги,
Краса  весняна,  літній  зорепад.
Благословенні  по  житті  дороги,
Проте  роки  вже  не  вернуть  назад.

Приспів.

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=702115
Рубрика: Лірика
дата надходження 22.11.2016
автор: Віталій Назарук