Лежать троянди на білим снігу,
Червоні пелюстки замерзають.
Чого ви маєте долю таку?
Біля серця чому не тримають.
Ви ж то для того нам дані давно,
Щоб закохані вас дарували.
Навіщо!? Скажіть? Навіщо! Чому?...
Оці троянди в сніг притоптали?
Чи може дівоча зрада була,
Серце юначе вона розбила.
І обезсилена хлоця рука
Ці троянди на сніг опустила.
А в цих троянд що на білім снігу,
Листочки то зелені крижинки.
А в цих троянд що на білім снігу,
На пелюстках замерзлі сльозинки
Троянди лежать в холоднім снігу,
Білі сніжинки їх накривають
Замерзають краплиночки води,
Вони як кришталь- сльозою сяють...
Я троянди червоні підніму,
Принесу їх до теплої хати.
Джерельної води для них наллю
Будуть у вазі довго стояти.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=702111
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 22.11.2016
автор: dashavsky