Осені торкнусь цілунком, осені,
Ще літа мої не стиглі, не покошені,
Павутинки в баби - літа позбираю...
Ну,звичайно ж виросла... я знаю.
Осені торкнусь цілунком, осені.
Ще суконки з літа не поношені,
Капелюшок мріяла купити,
Аби вдосталь сонця пригубити.
П"ю вино твоє, насичене, багате,
Ні, не стану в дощ густий зітхати,
Навіть , як присипле першим снігом...
Я його зустріну тихим сміхом.
Не втішайся, осене підступна,
Думаєш, як жінка - то доступна?
НІ, не можеш... ти-із роду жінки,
Знаєш ти краси усі відтінки.
Я торкнусь тебе цілунком, осене,
Розжени тумани набурмосені.
Осінь-жінка,- грація цариці,
Ніжна, мила, з присмаком кориці.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=701832
Рубрика: Лірика
дата надходження 21.11.2016
автор: Надія Карплюк-Залєсова