А ти пішов, і не сказав «прощай»,
А я тебе чекала цілу вічність,
Сховалось щастя десь за небокрай,
І вечір запалив в лампадах свічі.
А я чекала в холодах зими,
В моєму храмі вічної любові.
Як сталось так, що ми уже не ми?
Спинилося кохання на півслові.
Та я чекала між тривог, розлук,
В’язала ніжністю гаптовані молитви,
Аби відчути ніжність твоїх рук,
Тобі на плечі голову схилити.
Та ти пішов. Лиш краплі у траві –
Земля мої листи сльозами пише
Про те, як я присвячую тобі
Невіддану любов свою та ніжність.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=701783
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 20.11.2016
автор: Юлія Л