Тебе не знаю, ти мені - чужий.
Сидиш в неділю в кріслі, каву п'єш,
котра година - ти не знаєш теж,
це мить, коли ти - бездоганно мій.
Моє горнятко - біля вуст твоїх,
ти п'єш мій подих, я - твоє зізнання,
із вічності любові - мить кохання.
О, дякую, що ти відчути зміг
мої долоні в тебе на чолі
і серце, що забилось також швидше.
Ми поряд, чи далеко, - на Землі,
нам випадковість зустріч ще напише.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=701717
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 20.11.2016
автор: Олена Акіко