Хто насипав в горнятко росу,
Чи то сльози, що кожна окремо?
Чи дівча, що розплело косу,
Ненароком сльозу проронило?..
А чому всі по краплі вони,
Чи сльоза, чи роса світанкова?
В кожній краплі і думи і сни,
Доля крапель – життєва підкова.
Як сльоза, то зіллється в одне,
Як роса – підніметься в тумани.
Вітер висушить все і мине,
Тоді сонце коханням нагряне!
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=701661
Рубрика: Філософська лірика
дата надходження 20.11.2016
автор: Віталій Назарук