Я йшов по вулицям цим містом
І задавав питання з ясним змістом
Куди поділись всі людські чесноти
Стоїть дівча із хлопцем тут навпроти
Вона веде його туди в провулок
Щоб наковтатися смішних пігулок
Далі почнуться всі тілесні втіхи
Ці люди не сприймають слова діти
В старому домі він життя отримав
Посеред грязі й пилу не загинув
На всі свої роки отримав рану
Замість кохання матері в придане
Вона дитину просто там лишила
І навіть пуповину не зашила
А батько з іншою у том провулку
Ковтав із задоволенням пігулку
Потім ці діти якось виростають
Вони любові матері не знають
Шукають спосіб людям всім помститись
Добру в їх душах вже не відродитись
І такі мами ходять ще по світі
Їм дарять хлопці ще й букети квітів
Вони не знають про їх гріх смертельний
В житті дитя проходить шлях пекельний
́
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=701613
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 20.11.2016
автор: Sailas