Без минулого майбутнє
Без майбутнього минуле
Та чи матимеш інше життя
Не вбивче .
Не знеболююче тупістю
Сонливістю
Маренням
Інше бачення
А давай жити як всі
Давай?
Я так втомився з цими сумками , як дід мазай
З зайцями
Тільки я в метро з чорними сумками
А на серці мішок чорний як пакет бмв
Що обімлів?гидко , а я казав що буде гидко
Ніхто не любить землю
Не любить її запах
Тільки я падаю обличчям в вогку
Так пахне моя кров в чорному мішку на серці
А давай жити як всі
Бо мені так важко , і руки мої довгі , до самих ніг
Світишься весь
І я свічуся твоєю любов'ю
Пью з ваших рук
Їм з ваших рук
І моє метушіння мінлива омана , горою перед очима
Крук на старому дереві
Тьмяне сонце
Ми ж ніколи не будемо жити як всі
Надто легко
Хтось має бути сізіфом
Прометеем і всім сонмом клятих мучеників що не знають життя
А лише існують
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=701520
Рубрика: Iнтимна лірика
дата надходження 19.11.2016
автор: sofjadamenko