[i]Вогким пилом заклякну, завмру на узбіччі часу...
Не здіймай, не бентеж, не колошкай! І небо не клич!
Я зумисно сховала на мапах зурочену трасу.
Не сплюндруй цю жадану пустелю - відлюдність узбічь.
Мертвим морем схолону і згіркну в горнятку для долі...
Хай зомлію на хвилях - не руш, не жени марних кіл.
Я зловмисно до прісного пекла додам дрібку солі.
Не чіпай мого дна і безтямним залиш суходіл![/i]
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=701473
Рубрика: Вірші, що не увійшли до рубрики
дата надходження 19.11.2016
автор: Зайва пелюстка