На вулицю спустився вечір ранній,
Сліди копит наповнили дощі,
Ступає кінь притомлений, буланий,
Лиш воза скрип ховається в тиші.
Стомився нині, час уже спочити,
Трішки промерз, та жде його овес,
Його на волю мають відпустити,
І біль, що був, кудись ураз іщез.
Яка ж бо витримка коняча,
Що тягне віз свій без вагань.
Холоне кров його гаряча,
Проте проходить без шмагань…
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=701212
Рубрика: Присвячення
дата надходження 18.11.2016
автор: Віталій Назарук