Я без тебе, коханий, як без імені, як без одягу в зимню пору.
Я маленька синичка, що блукала й прибилась до твого вікна.
Як мені не пройти повз самотнє свічадо у твому домі?
Де почути твій голос? Кого гладить твоя рука?..
Бо усі мої заблукалі усмішки лиш тобі належать,
По-дитячому милі малюнки - мальовані лиш тобі.
Знаєш, якщо вірити одній мудрій жінці,
То нічого від нас не залежить...
Ти ж належиш мені...
Ти щоночі належиш мені...
Я тебе у собі зростила, як білу квітку,
Я ж тебе пеленала, серце, немов дитя.
Ти в мені поселився, як подих вітру,
Бо тобою дихаю,
Видихаю,
Вдихаю я.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=700934
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 16.11.2016
автор: Єва Lemberg