Комусь життя, мов пекло... Хтось – жирує!
Десь, - кине кусень хліба... Дай Бог, з сіллю...
Ще, потім, у щоденнику свавілля
Цинічно ту історію змалює.
Стражденний і знедолений наш люд...
Брехнею – ситий! Правдою – голодний,
Що солі з’їв давно – не один пуд!
Де ж, та Рука, що вирве нас з безодні?..
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=700797
Рубрика: Громадянська лірика
дата надходження 15.11.2016
автор: Андрій Бабич