Ще вчора світ здавалося завмер...
Чекав її в тривожному мовчанні,
Для неї оберемок з хризантем
Він приберіг тих, що цвіли останні.
Вона ж поважно й гордо увійшла,
Суворим поглядом довкола подивилась,
Вмить скинула вуаль з свого чола
Й земля у сніжно-білім заіскрилась.
Ще вчора світ здавалося завмер,
Сьогодні ж відбулася їхня зустріч...
Зима цей оберемок з хризантем
Візьме собі й нізащо не відпустить.
Така холодна з вигляду вона,
Але так ніжно квіти приголубить,
Чому? Насправді відповідь одна -
Зима, як кожна жінка, квіти любить.
15.11.2016
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=700788
Рубрика: Лірика
дата надходження 15.11.2016
автор: Оксана Лазар