* * *

Відчуваю  себе  розбитою,
як  горня  ненароком  впущене  
Нащо  мучиш  і  ріжеш  бритвами?  
Все  що  було  -  давно  відпущене.  
Проболіло,
Пронеслось,  
Скапало  
З  підборіддя  слізьми  сухими.  
Не-твоя-не-кохана...  
Навколо,  
Що  зачепиш  -  німіє  й  гине.  
Облітало,  
Обпало,  
Зсохлося  
Зелен-листя  
Мого  кохання.  
Відпусти  того  диво-сокола,  
Хай  нап"ється  роси  світання.

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=700786
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 15.11.2016
автор: Єва Lemberg