На світанку сонце осліпило зорі —
Світло, наче поїзд, бігло крізь тунель.
Лоскотали хвилі промінці на морі,
Скинули тумани потайну шинель.
Запрягав у бричку місяць хмари сонні,
В невідомі далі рогом волочив.
Усміхнулось небо на земній долоні,
Обрій у водицю голову вмочив.
У широкі води ми неслись на шхуні,
Вітерець в дорозі з нами розмовляв.
Кучеряві хвилі пінилися рунні,
На підводних рифах нас чекав привал.
Кольорове царство поманило в гості —
На казковий острів мрій і сподівань.
Течія-підказка понесла у простір,
Відкривала двері в море здивувань.
Чудодійний острів полонив собою —
Із живих коралів з косяками риб…
Марився щоночі в спогадах прибою,
Думкою пірнали довго ми углиб. 2016
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=700759
Рубрика: Пейзажна лірика
дата надходження 15.11.2016
автор: Lana P.