Наче й гарна біла-біла,
А сама оскаженіла,
Била спокій весь на друзки,
Вила з віт скляні мотузки,
На дорогах і шляхах
Накрутила – просто жах!
Пташенята змерзли в крила,
Дме і дме свої вітрила,
В хаток видно лише очки,
Сипле з неба,наче, з бочки,
Виє хижо так аж - в хату,
Хто писав таку сонату?
Не романс, не колискова,
Не різниш в цій пісні й слова.
День зіщулився морозний,
Подає сигнал тривожний.
Ніс кусає, навіть вуха,
Поза комір – завірюха.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=700734
Рубрика: Пейзажна лірика
дата надходження 15.11.2016
автор: Шостацька Людмила