Миттю пролітають роки,
залишаючи свої невгамовні кроки.
Тільки була юність,
вже на осінь повернули літа,
лише душа ще молодістю наповнена.
Перегортаючи сторінки свого життя,
так хочеться ще вірити в своє майбуття.
Щоб було воно змістовними
та яскравішими барвами насичене,
відмітало все жорстоке
та гіркотою полину відмічене.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=700658
Рубрика: Філософська лірика
дата надходження 15.11.2016
автор: Svitlana_Belyakova