Стосунки жодна відстань не зруйнує,
Якщо палає у серцях кохання.
Вже вкотре несподівано даруєш
Мені Ти на взаємність сподівання.
Тебе давно не бачив я реально
(У сні до мене двічі завітала),
В онлайні зустрічаю віртуально –
Натхнення знову Ти презентувала..
Воно в картинці й фразі на «стіні»
Що відстані стосунки не руйнують.
Як без коханих проминають дні,
Вони серця неначе сталь гартують.
Кохання зберігається в терпінні –
Надія душу трепетно і дбайливо
До себе пригортає у світінні
Сльозинки, що скотилася зрадливо...
Ледь не забув про фото на стіні –
Між подругами Ти до щему мила.
Малеча посміхнулася мені,
А поруч з нею Ти така щаслива…
Останнє селфі трохи засмутило –
На ньому Ти серйозна і сумна.
Сіреньке плаття, голову покрила
Від нього каптуром – у смутку чарівна.
Навіщо образ цей створила загадковий –
Невже сказати щось хотіла ти мені?
Тепла ілюзія… Твій погляд волошковий…
І очі-зорі мерехтять такі сумні…
© S.Nemo
14.11.2016
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=700608
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 14.11.2016
автор: Finist