Я вимкну інтернет і телефон,
Не знати щоб, не бачити, не чути
Отих, що за приміркою корон
Себе лиш бачать. Соком із цикути
Готові щедро частувати всіх
І, величчю впиваючись своєю,
Займаються солодшою з утіх:
Рівняють інших з чорною землею.
Не знаю, як вести із ними бій:
Йди до людей, написано, з любов’ю...
Та, на коліна ставши: «Боже мій,
Sauve-moi de tels amis*»,– промовлю.
*Sauve-moi de tels amis (франц.) –врятуй мене від таких друзів.
14.11.2016
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=700585
Рубрика: Філософська лірика
дата надходження 14.11.2016
автор: Мазур Наталя