ОСІННІЙ СНІГ

Осінній  сніг  на  землю  ліг.  
Багаття  згасло,  стихли  звуки.  
Над  білим  полем  –  чорні  круки…  
Немов  за  гріх  на  землю  ліг  осінній  сніг.  

Осінній  сніг  –  новий  мотив.  
Та  біла  заздрість  швидко  тане.  
Невже  ж  ми  бачимось  востаннє?  
Невже  згасив  старий  мотив  осінній  сніг?  

Осінній  сніг  –  неначе  сміх,  
неначе  витівка  юнацька.  
Кохання  не  мина  зненацька.  
Лиш  білий  гріх,  лиш  білий  сміх  –  осінній  сніг.  


Приспів:  
Заметіль.  Заметіль.
Розгулялась  невпопад.
Але  душу  зігріва  листопад.  
Притуляється  до  ніг,  
розтає  осінній  сніг.  
Розгулялась  заметіль  невпопад.

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=700460
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 14.11.2016
автор: Олександр ПЕЧОРА