Відмовились від мови –
відмовились від роду,
без мови вже і свічки не горять.
І вже народ сліпий
ніяк не знайде броду
в тих руських літерах
від «Аз» до «Ять»*.
То, може, вже
і лаятись по-руські,
чи по-татарські,
як отой москаль,
чи в «бога-матір» –
«матір кузькі»
позичити для зашморгу паска.
Щоб вже ніхто з хохлів
по-українські
не знав,
і мовою невігласів хворів,
щоб хрюкав,
наче пана свині свійські,
смердів «язиками»
отих тхорів.
*У 1840 році «Кобзар» Тараса Шевченка видали російськими літерами, бо українські шрифти царським указом було знищено.
Катерына
«Кохайтеся, чорнобрыви!
Та не зъ Москалямы, –
Бо Москали – чужи люды,
Роблять лыхо зъ вамы.
Москаль любить жартуючы;
Жартуючы кыне…»
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=700329
Рубрика: Сюжетні, драматургічні вірші
дата надходження 13.11.2016
автор: mavlail